1 вересня. Нова українська школа. Як зміниться навчання

Запропонувати новину

Із 1 вересня в Україні першокласники будуть навчатися за новим державним стандартом і в нових класах.

Новий закон, який Міносвіти, депутати і експерти готували майже три роки, замінив старий, який діяв ще з 1991 року.

Відтепер щороку на освіту будуть виділяти не менше 7% ВВП. З 2016 цей показник становив близько 5%.

Парти-трансформери, які можна легко пересувати для роботи в групах, нова техніка, конструктори лего, класи, розділені на кілька зон (для відпочинку з кріслами-пуфиками, для ігор) і яскраво розмальовані стіни – такими, за задумом авторів реформи, повинні бути нові класи для першокласників. Для цього уряд виділив 1,385 млрд грн.

12 років
Одна з основних змін – це повернення до 12-річної освіти.

Діти, які підуть до першого класу в наступному навчальному році, закінчать дванадцятирічну школу в 2030-м.

У 1999 році Україна вже переходила на 12-річне навчання. При міністрі освіти Дмитрові Табачнику в 2010 році Рада повернула 11-річку.

У Міносвіти пояснювали, що нові методики викладання неможливо “впихнути” в 11 років навчання. Саме тому необхідно збільшити тривалість навчання на рік і запустити повноцінну старшу профільну школу.

Таким чином, повна загальна середня освіта буде складатися з трьох рівнів:

початкова освіта – чотири роки
базова середня освіта – п’ять років
профільна середня освіта – три роки

В школу діти йтимуть, як правило, з шести років, діти з особливими потребами зможуть починати вчитися і в іншому віці.

При цьому, зазначали в МОН, загальна тривалість навчання – разом із здобуттям вищої освіти – не зміниться.

За словами міністра Гриневич, нова українська школа дозволить згодом перейти від 4-річного бакалаврату в вузах до 3-річному по більшості спеціальностей.

Перший місяць навчання повинен бути адаптаційним, кажуть в МОН, діти повинні знайомитися зі школою, вивчати правила класу і поступово звикати до школи.

Вчителів закликають приділяти значну увагу психологічному здоров’ю дітей, щоб вони вміли висловлювати свої емоції, розуміти емоції інших, долати стрес і не боялися висловлювати свою думку.

День в першому класі тепер повинен буде починатися з ранкової зустрічі – коли діти збираються в коло і обговорюють плани на день, свій емоційний стан, свої думки або просто цікаві їм теми.

Шкільна автономія і менше перевірок
Зараз освітні програми для всіх шкіл уніфіковані і спускаються зверху Міністерством освіти.

Відтепер школи зможуть розробляти їх самі. Однак перевіряти їх все одно буде держава.

Класно-урочна система при цьому залишається, але в якій формі буде проходити урок, може вибирати і школа, і вчитель.

Крім того, місцева влада більше не перевірятиме школи, як зараз. Але раз на 10 років буде одна велика перевірка, яка буде називатися “Інституційний аудит”.

Навчання вчителів
Кожен учитель повинен вчитися не менше 150 годин протягом 5 років. Де саме, він може вибирати самостійно.

Зараз це можна робити тільки в інститутах післядипломної освіти, які, як визнають у МОН, “не завжди є взірцем прогресивності”.

За платні курси має платити держава або місцеві органи влади.

У вчителів також будуть свої “іспити” під назвою “зовнішня незалежна сертифікація”. За це їм обіцяють 20% надбавки до заробітної плати. У Міносвіти сподіваються, що це буде стимулювати їх вивчати нові методики.

Викладанню по-новому вчителів навчали на онлайн-курсах, які тривали кілька місяців, і які в цьому році пройшли більше 20 тис. викладачів початкових класів. Лекції на платформі ed-era.com знаходяться у відкритому доступі, і батькам радять подивитися, як тепер буде відбуватися навчання дітей.

Наприклад, педагогів навчали не розповідати матеріал, просто стоячи біля дошки, а подавати його у формі гри, урізноманітнити уроки вправами-зарядкою і проводити заняття на вулиці.

Про те, як дитина вчиться, будуть говорити не на батьківських зборах, а під час особистих зустрічей вчителів та батьків. У першому і другому класах не буде балів і оцінок взагалі. В новій українській школі скасовують табелі і вводять Свідоцтво досягнень.

Платні уроки
У школах легалізували платні уроки. Державні і комунальні навчальні заклади отримали право надавати платні освітні та інші послуги. Їх перелік затверджує Кабмін.

Як пояснюють автори проекту, є стандарти освіти, які надаються за державні кошти, а все інше може вводитися на розсуд школи.

Різна освіта
Закон передбачає три форми отримання освіти:

формальна освіта – офіційна
неформальна- тренінги, гуртки, курси
інформальна- самоосвіта

Таким чином держава визнає, що така освіта може існувати, а її результати можуть визнаватися. Тобто закон дає коридор для самоосвіти і тренінгів. Ви можете займатися самоосвітою, а потім прийти і показати результати. Правда, для цього ще належить розписати процедури.

Права дітей
В рамках реформи в цьому році в Україні має з’явитися більше 8 тис. iнклюзивних класів для навчання дітей з інвалідністю.

Автори закону вперше створили систему забезпечення права на освіту для осіб з особливими потребами. Приміщення навчальних закладів повинні повністю відповідати вимогам доступності, йдеться в законі.

У разі необхідності в навчальних закладах повинні обов’язково створити інклюзивні класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами.

Документ ввів посаду освітнього омбудсмена, який має розглядати скарги на порушення права на освіту.

Омбудсмен має право звертатися до органів влади і до правоохоронців, якщо чиїсь права на освіту будуть порушені.

Без російських шкіл, але з російськими класами
Найбільші суперечки викликала 7 стаття про мову навчання.

Мовою освіти є державна мова, йдеться в законі. З цим безумовно згодні всі.

Сперечалися депутати через формулювання про мову навчання нацменшин і корінних народів.

Комітет ВР пропонував надати їм право навчатися на рідних для них мовах в дитсадках, початковій і середній школі, поступово збільшуючи кількість предметів українською.

Поправку розглядали на спеціальній нараді фракцій і озвучили вже перед самим голосуванням – національним меншинам дали право вчитися на їх мовах поряд з українським в дитсадках і 1-4 класах, а корінним народам ще і в середній школі в окремих класах (групах).

Мовами національних меншин, згідно із законом, в Україні є: білоруська, болгарська, гагаузька, грецька, єврейська, кримськотатарська, молдавська, німецька, польська, російська, румунська, словацька та угорська.

У МОН кажуть, що з цього документа реформа освіти тільки починається.

Далі Верховна Рада повинна розглянути закони “Про загальну середню освіту”, “Про професійну освіту”, “Про освіту дорослих” і зміни в закон “Про вищу освіту”.

“У новій школі повинен бути інший сенс, інші методики навчання. Це не може бути авторитарний стиль, до якого звикла пострадянська школа: учитель розповідає, а діти повинні відтворити почуте”, – говорить міністр Лілія Гриневич.

Джерело: BBC Ukraine