Український художній фільм отримав нагороду престижного європейського кінофестивалю

Запропонувати новину

Стрічка «Мої думки Тихі» відзначена в Карлових Варах спеціальним призом журі.

Кінофестиваль в чеських Карлових Варах – один з найстаріших в Європі. Він проводиться з 1946-го року і за часів соціалізму майже офіційно вважався «оглядом східноєвропейського кіно», хоча Чехія завжди була частиною Mitteleuropa або, в іншому формулюванні, Zentraleuropa, тобто Центральної Європи. Зараз ця географічна справедливість відновлена, а на кінофестивалі, крім основної програми, ще одна, яка називається «На схід від Заходу». Саме в цій секції на 54-му кінофесті спеціальна нагорода журі присуджена українському фільму режисера Антоніо Лукича «Мої думки тихі».

Як розповідали ще під час зйомок творці стрічки, вона від початку була задумана як артхаусна, розрахована в першу чергу не на масового глядача, а на фестивальний прокат. У цьому, до речі, всупереч існуючій думці, немає нічого поганого, тому що саме такі фільми приваблюють за кордоном увагу до сучасного українського кіно, а це може привести в наш кінематограф іноземні інвестиції. Судячи з того, що нагорода в Карлових Варах у «Мої думки Тихі» – не перша, поставлена ​​задача виконана.

Картина знята в рідкісному для українського кіно жанрі трагікомедії, а її назва має пряме відношення до професії головного героя. Це двадцятидворічний звукорежисер Вадим (актор Андрій Лідаговський), який, відчуваючи традиційну для його віку творчу і життєву кризу, роздумує про від’їзд до Канади. Але спочатку він повинен для цього записати голос рідкісного птаха, «рахівського крижня», який мешкає тільки в горах Закарпаття. (Як пояснює Вадим, «він експортує в західні країни звуки наших тварин»).

Їде він туди зі своєю матір’ю, що перетворює поїздку на трагікомедію, так як мати рішуче не розуміє, чим займається її син. І пояснення Вадима, який, щоб пояснити їй це, навіть відкидає свою традиційну сором’язливість, і пояснює, що він – «креатор», нітрохи її не задовольняють. Грає мати відома українська актриса Ірма Вітовська-Ванцев, яка так органічно увійшла в фільм, що під неї цю роль спеціально переписали (спочатку планувалося, що цим персонажем буде дід головного героя).

Не менш важливий, крім творчої сторони фільму, той аспект, без якого ніяких творчих знахідок просто б не відбулося – фінансовий. Основні засоби на стрічку, бюджет якої в процесі зйомок заявлявся в 10 млн. гривень, дало Держкіно України – 8893 тис. Крім того, гроші принесли перемоги на пітчингах (так називаються презентації кінопроектів з метою знайти інвесторів) на Одеському кінофестивалі і на кінофестивалі «Молодість».

З тим, що з усього цього вийшло, глядач познайомиться вже скоро – фільм виходить в прокат восени.

Джерело: lenta.ua