Село Старуня: вулкан, мамут та інші дива

Запропонувати новину

Старуня – це село Івано-Франківської області в передгір’ї Ґорґанів Українських Карпат. Поблизу села, на місці старого озокеритового промислу є невелика ділянка, назва якої — Диво-Старуня. Чому ж Диво?

Першим дивом є вулкан Старуня – геологічна пам’ятка природи. Це єдиний і унікальний діючий грязевий вулкан не тільки у Карпатському регіоні, але й у світі. Своїм виникненням він зобов’язаний насамперед людям. Понад століття тому тут почали розробляти нафтові та озокеритні родовища. Ґрунтові води, насичені киснем, тепер проникають углиб землі на тисячу метрів, викликають окислення нафти, що й дає той приплив теплової енергії, яка живить вулкан.

Вулкан досить молодий та невеликий. Вперше він проявив себе 1977 року після землетрусу в Румунії та сягав висоти 3 м. Тоді на конусоподібному пагорбі з’явилися перші кратери, з яких вихлюпувалися рідина, грязі та газ. Відтоді вулкан «дихає» через десятки менш активних міні-кратерів і зараз у рельєфі нагадує грязеву пляму. Сьогодні вулкан має 8 кратерів і 12 непостійних мікрократерів, які виділяють газ, воду, глинисту пульпу, інколи нафту або її складники. Водночас наявні на території Старунського вулкану озокерит, гарячі грязі, води високої мінералізації, які мають цінні лікувальні властивості.

Зараз віддалені землетруси іноді приводять до появи тріщин в землі завширшки 0,5-3 см, які закриваються через 3-5 діб. Часом все тут виглядає тихо і мирно. Та раптом без попередження в небо спрямовується потік окропу. І постійно з надр чується утробний звук, що нагадує бурмотіння закипаючого чайника.

Другим дивом Старуні є мамут, носоріг та інші тварини льодовикового періоду. 1907 року під час тих самих підземних робіт у копальні озокериту, яка належала німецькій фірмі братів Кампе, знайшли бальзамоване тіло мамута. Знахідці спершу не надали значення, а робітники розтягли по домівках частину шкури. Лише згодом про мамута доповіли владі в Богородчанах, яка, в свою чергу, повідомила науковців. Після проведених наукових досліджень видобуті рештки мамута перевезли до музею Дідушицьких у Львові (тепер — Державний природознавчий музей НАН України).

Того ж року у тій самій копальні знайдено великий фрагмент забальзамованого волохатого носорога, перевезеного до того ж музею. А 1929 року експедиція Польської Академії Наук знайшла в околицях Старуні ще одного забальзамованого волохатого носорога, вік якого 24 тисячі років! Загалом в околицях Старуні знайдено 4 бальзамовані туші волохатих носорогів, а  також рештки інших тварин льодовикової доби: первісного бика, коня, сарни, песця.

Більшість знахідок 1929 року зберігаються у музеї Ягеллонського університету в Кракові.

Крім того, на території села знайдено 17 давніх людських поселень, датованих V тисячоліттям до нашої ери, фрагменти кераміки та кам’яні вироби. На думку вчених, саме наявність сировини для виготовлення знарядь праці, сприятливий клімат, водні ресурси, багата фауна і рослинність привабили давню людину в цю місцевість.

З поміж інших див: соляна криниця, глибина якої сягає приблизно 20 м, а концентрація солі у воді становить 70 %. У такому середовищі ніщо не виживе. Колись сюди за сіллю їздили з усіх довколишніх сіл.

А ще за однією з версій істориків, саме у Старуні опришки Олекси Довбуша заховали скарби, здобуті у Богородчанському замку.

Джерело